Запорізький благодійний фонд ‘‘Єдність за майбутнє’’ - це благодійна організація, заснована у 2004 році, яка реалізує міжнародні, загальнонаціональні, регіональні та місцеві програми, що сприяють соціально-економічному розвитку та розвитку громадянського суспільства та благодійництва

Нове

МІСЦЕВА ВЛАДА ТА ГРОМАДА: ЯК ПОЧУТИ ОДИН ОДНОГО?

Опубликовано: 01.03.2020 в 09:03

Категорії: Нове

Це найважливіше питання, відповідь на яке мають зараз шукати разом і працівники місцевих органів влади, й жителі територіальних громад, де поступово в життя впроваджується нова форма управління – місцева демократія. У цьому процесі досягти позитивного результату Україні допомагає міжнародна спільнота. Адже у розвинутих країнах вже давно живуть за стандартами відкритості, прозорості та потреб громадян.

 Як у місцевих громадах знайти консенсус у вирішенні злободенних проблем та навчитись визначати правильні пріоритети в розвитку територій? Що треба для того, щоб у нових умовах влада працювала ефективно? Про це йшлося в Молочанській міській раді на тренінгу, в якому взяв участь директор програми «Демократична практика» фонду «Відродження» Олексій Орловський. Тренінг організували та провела команда Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє». У тренінгу взяли участь заступник міського голови м. Молочанськ Денис Ковальов, секретар ради Наталія Синиця, місцеві депутати, представники квартальних комітетів, активні жінки громади.

 

Під час рольової гри, коли влада та громадськість помінялися місцями, учасниці та учасники шукали вирішення проблемного питання, де влада і громада мають різні точки зору. На практичному завданні були розроблені положення до статуту щодо участі громадян в прийнятті рішень.

 

Cвітлана Грідіна, директор спортивної школи м. Молочанськ

  • На тренінгу дізналась багато корисного для роботи. Так, зокрема,

мене зацікавила інформація щодо того, як налагодити взаємозв’язок між владою та населенням. Яскравим прикладом була рольова гра «Громада і влада», в ході якої керівники місьвиконкому та депутати мали побували в ролі громадян і як тільки вони дізнались, що у місцевої влади з’явились додаткові бонусні кошти, пішли в черговий раз до влади вирішувати свою проблему. Я була  в команді влади. І це для мене був навчальний момент. Ми зрозуміли, як непросто керівництву міста та місцевим депутатам приймати рішення, коли є активна громада. Потрібен компроміс і вміння визначити головне. Звичайно, буде в нагоді й література, яку роздали на тренінгу. Хотіла би ще побувати на такому навчанні.

 

Світлана Загірняк, заступниця директорки дитячо-юнацької спортивної школи м. Молочанськ

  • Сьогодні говорили про те, що має бути план розвитку громади: довгостроковий, коротко строковий. Раніше думала, що це вимоги якогось закону чи документу, а от тепер на тренінгу зрозуміла, що це життя вимагає так працювати, якщо хочемо щось зробити в інтересах людей. Думаю, що сьогоднішня інформація знадобиться завтра. І не тільки керівникам, а й навіть кожному члену нашої майбутньої громади. Мені дуже запам’ятались доповідачі, тому, що дійсно було досить креативно, зрозуміло і  практично. Щиро дякуємо за нові знання.

 

Валентина Гнида, голова ради ветеранів м. Молочанськ

–  На тренінгу дуже фахово подавали матеріал. Багато нового і тепер будемо знати, як має діяти громада, як вона може самоорганізовуватися і брати участь в управлінні територією та вирішувати локальні проблеми. Нам і раніше розповідали про те, як треба працювати в умовах децентралізації, але цю тему подавали, як кому було вигідно. А сьогодні зачепила відкритість тренерів. Додатково прочитаємо інформаційні матеріали, які нам роздали, закріпимо все, про що йшлося під час тренінгу. Дякуємо всьому колективу і чекаємо на нові навчальні зустрічі.

 

 Олена Остролуцька, депутатка Молочанської міської ради

  • Одна ситуація, коли громадянин написав лист-заяву й чекає відповіді від влади, а інша – коли люди самі обговорюють проблеми між собою в своїй громаді, будинку, на вулиці й беруть участь у прийнятті рішень.

 

Тетяна Загубипалець, завідуюча Молочанської міської бібліотеки

  • Дуже сподобались практичні заняття. По-перше, я для себе побачила, як

будуються стосунки в умовах місцевої демократії. Дізналась про громадський бюджет. Я вперше про це почула. Багато винесла нових ідей, про які можна розповісти людям, тому, що я працюю в бібліотеці. Дуже все сподобалось.

 

«У розвитку місцевої демократії зацікавлені і влада, і громада, – стверджує Тамара Огородова, керівниця благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» та проекту. Участь громадян у процесах  підготовки, ухвалення управлінських рішень та контролю їх реалізації має бути безпосередня. Одним із таких шляхів є органи самоорганізації населення, які через відповідні механізми можуть впливати на діяльність місцевої влади. У поєднанні з представницькою владою – депутатським корпусом – вони мають вирішувати долю громади, намічаючи разом стратегічні цілі. У цій співпраці головне – чути один одного та враховувати потреби громадян.

 

Олексій Орловський, директор програм Демократична практика Міжнародного фонду «Відродження»

  • Проведення подібних тренінгів, який провела організація «Єдність» за майбутнє», є важливою частиною діяльності проекту, який підтримується Міжнародним фондом «Відродження». На сьогоднішній день для нас важливо, щоб громади якомога швидше, безпроблемно, наскільки це можливо, подолали процес об’єднання. У цьому аспекті для нас дуже важливо, щоб громадськість була максимально залучена до процесів ухвалення рішень. І щоб органи місцевого самоврядування, ухвалюючи рішення, максимально могли орієнтуватися на думку громади. Це важливо для системної роботи влади і громади. І тому розвиток місцевої демократії – це ключова запорука подібного діалогу, не залежно від того, хто буде на чолі органів місцевого самоврядування, яке буде ставлення відповідних керівників органів місцевого самоврядування до місцевої громади. Благодійний фонд «Єдність» за майбутнє» є хорошим показником якісної роботи співпраці з інститутами громадянського суспільства. Тому ми абсолютно переконані, що цю діяльність слід підтримувати, слід продовжувати і я дуже сподіваюсь, що інші донори будуть приділяти максимальну увагу  не тільки співпраці з органами місцевого самоврядування, а також співпраці з інститутами громадянського суспільства, які працюють у цій сфері. 

 

Подальші консультації учасники тренінгу зможуть отримати в ресурсному центрі, який працює в Запоріжжі на базі фонду «Єдність» за майбутнє».

 

Захід відбувся в рамках проекту «Посилення впливу громадянського суспільства через розвиток місцевої демократії територіальних громад» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та партнерської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення».

 


Тамара Огородова, голова правління Запорізького благодійного фонду “Єдність” за майбутнє” поділилася досвідом роботи фонду у впровадженні Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, Мир, Безпека”

Опубликовано: 26.02.2020 в 20:48

Категорії: Нове

Тамара Огородова, голова правління Запорізького благодійного фонду “Єдність” за майбутнє” поділилася досвідом роботи фонду у впровадженні Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, Мир, Безпека” у Запорізькій області на форумі “Жінки, Мир, Безпека”. 20 років тому була прийнята ця Резолюція для захисту жінок і дівчат в умовах військового конфлікту та в постконфліктний період у всьому світі. Це надзвичайно актуальне питання для Запорізької області вже п’ятий рік поспіль. Тамара Огородова відзначила, що 12 місцевих рад Запорізької області прийняли місцеві плани дій на виконання Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 і це дуже важливий крок для практичного впровадження на місцевому рівні чотирьох сфер, які охоплює Резолюція – запобігання, захист, участь, зменшення наслідків та відновлення.  


Децентралізація та етнічні аспекти. Дослідження ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”.

Опубликовано: 15.01.2020 в 22:03

Категорії: Нове

Децентралізація та етнічні аспекти.
Пропонуємо вашій увазі цікаве дослідження партнерської організації – ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”.

 Як проходить об’єднання громад в поліетнічних районах Запорізької області

 2020 рік – останній для проведення добровільного об’єднання громад. Планується, що до чергових місцевих виборів процес укрупнення буде завершений. Проте, питання об’єднання є чутливим для районів, де компактно проживають різні етнічні меншини. Наприклад, в поліетнічних районах Одеської та Закарпатської областей за 5 років реформи створена незначна кількість ОТГ. В Запорізькій області ситуація є набагато кращою, що показали результати дослідження.

 Два райони Запорізької області – Приазовський та Приморський, можна сміливо вважати поліетнічними, тобто такими, на території яких компактно проживають різні етноспільности.  За темпами добровільного об’єднання громад Запорізька область є одним із регіонів-лідерів, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) охоплюють 68,48% території області.

На території цих двох районів найбільшу частку населення (54%) складають українці. Друга за розмірами етнічна група – росіяни (24,3%), а третя – болгари (18%). Інші порівняно чисельні групи – білоруси (0,8%), албанці (0,8%) та вірмени (0,4%).

 Однак, цікавим фактом є те, що етнічна приналежність мешканців цих районів не сильною мірою впливає на мову їх спілкування. Так, велика частка української та болгарської спільнот зазначає рідною мовою російську.

На теренах Приазовського та Приморського районів створено 7 ОТГ.

На Приморський район припадають дві об’єднані громади – Приморська і Новоолексївська. Разом вони охоплюють 4 із 16 рад базового рівня, 40% території та 59% населення району.  Обидві громади є етнозмішаними – у структурі їх населення представлені українці, болгари та росіяни. Причому в населених пунктах Приморської ОТГ в ході перепису 2001 року більшість жителів вказали рідною російську мову, а в селах Новоолексіївської відносна більшість – болгарську.

Необ’єднаними залишаються 12 громад району. У 4 із них переважає україномовне населення, в решті – російськомовне і болгаромовне.

Відповідно до затвердженого перспективного плану, Приморська ОТГ мала би бути більшою та включати ще 6 колишніх громад з різним етнічним складом населення. Також мала би бути створена етнозмішана Юріївська ОТГ.

Приазовський район налічує 5 об’єднаних громад. До їх складу входять 14 з 25 рад базового рівня. ОТГ покривають 54% території та 63% населення району.

У Степанівській Першій та Олександрійській ОТГ переважає україномовне населення, хоча частка російськомовного є значною (близько третини). Натомість, велика частка болгар – у  Ботіївській та Гірсівській об’єднаних громадах.

Необ’єднаними залишаються 11 громад базового рівня, з яких у лише у 2 переважає україномовне населення, в решті – російськомовне і болгаромовне. У Богданівській громаді болгари є домінуючим етносом (понад 70% населення); значною є їх частка в Федорівській та Ганнівській громадах. Крім того, у велах Прудентове та Федорівка компактно проживають вірмени.

Відповідно до затвердженого перспективного плану, Приморська ОТГ має бути зачно більшою та додатково включати російськомовну Добрівську, українськомовну Дмитрівську та болгаромовну Богданівську громади. Також мала би бути утворена етнозмішана Нововасилівська ОТГ, що об’єднала би решту населених пунктів району.

Про це свідчать результати дослідження Асоціації сприяння самоорганізації населення.  В рамках цього дослідження було також проведено глибинні інтерв’ю з представниками громад, що знаходяться в етноконтактних зонах та поки не ввійшли до складу ОТГ.

Респонденти зазначають такі чинники, які впливають на бажання створити громаду в тій чи іншій конфігурації:

  1. Розташування сіл та природні ресурси.

«Я с коллегами так шучу: дайте мне 100 метров Азовского моря и один ветряк и мне б хватило» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

«Это не влияет [етнічний фактор – авт.]. Расположение территории – вот что влияет… Инфраструктура, базы отдыха, заправки – это всё доходная часть. Вот что является самым основным. И поэтому мы хотим быть в этой громаде. Мы не хотим быть в других громадах» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

  1. Наявність інфраструктури, зокрема, стан доріг, транспортне сполучення, медичні заклади.

 «Туда ж ни один автобус не идет. А на [назва ОТГ] у нас три автобуса. У людей же у большинства транспорта нет» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«Аргумент против очень простой. Берем расстояние от нашего населенного пункта до [назва громады]. Это 35 километров. Другим селам и 40, и 45. Это даже по методике никак. Ну какая это громада, если людям надо ехать больше часа до центра? Второе – нет транспортного сообщения» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

  1. Економічна спроможність, наявність прибуткових об’єктів на території.

«Если объединятся, то с территорией, что мало-мальски имеет денежки» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«Почему мы приняли такое решение? [про приєднання до ОТГ – авт.] На территории наших сел есть предприниматели, которые платят налоги в [назва ОТГ], проживают там же, а держат нашу землю. Мы к ним не имеем никаких нареканий, потому что они выполняют закон. А закон гласит, что налоги платятся по месту регистрации» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

Натомість, за словами респондентів, етнічний фактор не впливає на об’єднання громад.

«По национальности никакого там препятствия нет. Мы тут дружно живем, никогда не выделяем, кто болгары, кто украинцы. Так что это не фактор. Абсолютно» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«У нас нет по национальности там каких-то расприй» сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

Лише один респондент підкреслив, що це питання може стати значущим, якщо після об’єднання почнеться оптимізація шкільної мережі. Виходом з цієї ситуації він бачить вирішення цих питань на місцях.

 «Сложно эти все вопросы решать. Пока есть школа и село существует. В перспективе оптимизация, как это сейчас принято называть, будет происходить. Но я думаю, что это не должны решать ни депутаты, ни тем более головы громад. Это должны решать родители детей. Надо везти их и показывать им условия. Не зависимо от того, какое это село: русское, украинское, болгарское. Где лучше условия для детей. То есть смотреть на конкретные результаты» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

Висловлюючи рекомендації та побажання щодо об’єднання громад, респонденти, з одного боку, вважають, що має бути збільшене сприяння об’єднанню на обласному рівні. З іншого боку, наголошують на тому, що думка громад мала би більше враховуватися при формуванні перспективних планів.

«Ну может чтобы областной совет пересмотрели бы перспективный план и нас переставили бы в [назва ОТГ]. И тогда, если будет уже объединение через вышестоящие органы, людям лучше будет, я так считаю» секретар сільської ради, село з переважно болгаромовним населенням.

«Есть перспективный план, а есть желание людей. Нам-то здесь виднее на месте. Надо наверное все-таки прислушиваться» сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

«Я считаю, нам нужна помощь. Вот у нас есть желание быть в [назва ОТГ]. Областная власть должна нам помочь, чтоб мы скорее были в этой громаде. Чтоб наши дети получали доходы, которые идут с нашей территории, чтоб они оседали в наших школах, в наших детских садах» секретар сільської ради, село з переважно болгаромовним населенням.

 

 



Нове – Сторінка 12 – ЗБФ “Єдність” за майбутнє”