Запорізький благодійний фонд ‘‘Єдність за майбутнє’’ - це благодійна організація, заснована у 2004 році, яка реалізує міжнародні, загальнонаціональні, регіональні та місцеві програми, що сприяють соціально-економічному розвитку та розвитку громадянського суспільства та благодійництва

Нове

Сучасна українська сім’я – яка вона?

Опубликовано: 14.05.2018 в 17:52

Категорії: Нове

«Коли зневажаються основні права однієї сім’ї — єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою» Кофі Аннан, 7-й Генеральний секретар ООН

  • 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН запроваджено Міжнародний день сім’ї – 15 травня.     

Ситуація в Україні

  • Середній вік чоловіків, які вперше беруть шлюб, становив 29,8 років. У жінок він дещо менший, але не набагато — 27,3 роки.
  • За даними управління статистики, у Запорізькій області найбільше домогосподарств, де є одна дитина – 82,2%. Дві дитини – 17,2% домогосподарств, три і більше дітей – 0,6%.
  • Пільговим кредитуванням житла для молоді займається Державний фонд сприяння молодіжному будівництву (Держмолодьжитло). У 2017-му за всіма програмами, які реалізовують за сприяння фонду, уклали 568 договорів із громадянами. Із них 319 — це пільгові кредити для молоді.
  • Більше 12% пар, які знаходяться в громадянському шлюбі. Серед молоді таких шлюбів більше.
  • Близько 1,2% українців вважають child-free ідеальною формою сім’ї.
  • За даними обстежень Держкомстату, з одним із батьків проживають 20% українських дітей. Цей показник трохи вищий, ніж в середньому в ЄС.
  • Сучасна українська сім’я переважно має економічні проблеми. Лише 4 % сімей вистачає на все необхідне, роблять заощадження та живуть у повному достатку. Вистачає лише на продукти харчування кожній третій сім’ ї.
  • За роки незалежності в Україні частка дітей, що народилися поза межами офіційних шлюбів, виросла вдвічі, особливо серед сільських жінок.
  • В демографії є стандартизований коефіцієнт розлучуваності – кількість розлучень на тисячу населення. В Європі він складає два розлучення на тисячу населення, в Україні вище – три розлучення.
  • За інформацією уповноваженого Президента з прав дітей Миколи Кулеби, є близько 671 тисяч кримінальних проваджень про примусове стягнення аліментів, враховуючи рішення іноземних судів. Сам факт виглядає дуже тривожним – як правило, припинення подружніх стосунків означає, що і батьківські обов’язки припиняються.
  • За дослідженнями Інституту демографії серед респондентів з дітьми 81% зазначили, що народження їх останньої дитини було запланованим. Це показник того, що планування батьківства вже стало соціокультурною нормою.

Чи легко бути матір’ю в Україні?

Опубликовано: 07.05.2018 в 17:52

Категорії: Нове

  • День матері заснували в 1910 році завдяки ініціативності та старанням молодої американки Анни Джервіс. В Україні вперше святкували День матері у двадцятих роках минулого століття за ініціативи від представниць канадського товариства українок, які звернулися до своїх колежанок в Україні. Ця традиція святкування взяла початок із Західної України (Львівщина, Тернопільщина). У подальшому в радянські часи День матері не відзначався, бо його заміною стало 8 Березня. Відновили відзначення цього дня в Україні в 1999 році 13 травня.
  • Україна на 172 місці за рівнем народжуваності серед 193 країн світу.
  • Середній вік породіль – 25-29 років, до 2011 року – 20 – 24 роки. У країнах Євросоюзу – це від 25,7 років (Болгарія, Румунія) до 30,6 років (Іспанія, Італія).
  • За статистикою Інституту демографії і соціальних досліджень, кількість жінок, які народжують після 35, збільшилась у 2,6 рази. За спостереженням акушерів-гінекологів пологи після 30-35 років частіше супроводжуються будь-якою патологією, що є цілком логічним.
  • Гендерний стереотип, що чоловік заробляє гроші, а жінка сидить з дітьми, поступово відходить в минуле – і чоловік і дружина все частіше заробляють гроші та виховують дітей разом. Один із наслідків – материнство після 40 років.
  • Україна – лідер за рівнем смертності матерів та немовлят у Європі. За даними МОЗ, в Україні було зареєстровано 120 випадків, в Румунії – 56, в Німеччині – 42.
  • Україна – лідер за рівнем неонатальної смертності (смерть немовлят у перші 28 днів життя) порівняно з країнами Євросоюзу. 2378 випадків у нашій країні порівняно з 1122 випадків (Польща), 1047 (Румунія), 1449 (Німеччина).
  • Лише 23% жінок і чоловіків знають хоча б про кілька небезпечних симптомів під час вагітності, за даними ЮНІСЕФ. Менше половини (45%) жінок звертаються до жіночої консультації до 11 тижня вагітності, і лише третина жінок відвідує курси вагітних.
  • В Україні за рік офіційно фіксується в середньому 80 випадків переривання вагітності дівчатами віком до 14 років. 15 – 17-річних – майже три тисячі випадків щорічно. Цей рівень вищий від аналогічних європейських показників в декілька разів.
  • Формально народження дитини в пологовому будинку безкоштовне. Фактично – в середньому 10 – 12 тисяч гривень. Ускладнені і важкі пологи коштують на 30-50% дорожче. У МОЗ стверджують, що після впроваждення медичної реформи страховка покриватиме зарплату акушерам, ліки, підгузки та решту необхідного із базового пакету.
  • За рейтингом материнства міжнародної благодійної організації Save the Children Україна посіла 69 місце із 179 країн. Росія – 56, Білорусь – 25. Найсприятливіші в країни — Норвегія, Фінляндія та Ісландія. Були враховані багато параметрів, у тому числі ймовірність летального результату для породіль та вагітних жінок.
  • Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні народжується 1,5 дитини на жінку.
  • Вперше значно підвищилася виплата за народження дитини у 2008 році. За тодішнім курсом це було 2 448 $ (12 240 грн за першу дитину), 5 000 $ (25 000 грн за другу дитину) і 10 000 $ (за третю дитину та наступних дітей).
  • На сьогоднішній момент виплата за народження дитини – 41 280 грн. (близько 1 578 $), яка виплачується протягом трьох років. З 2014 року ця сума не змінюється і не залежить від кількості дітей. Допомога батькам виплачується поетапно.
  • Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні народжується 1,5 дитини на жінку. В конец сокра варианта
  • В Україні є більше 17 000 дітей-сиріт, які потребують усиновлення. Найбільше усиновили дітей в 2004 р. – 4200 дітей. Враховуючи тенденцію до зменшення кількості випадків всиновлення – 1800 дітей в 2017 році, того ж року уряд прийняв два рішення – про патронат і наставництво, які створюють більше можливостей для усиновлення. Іноземні громадяни (здебільшого із США, Італії, Аргентини, Франції та Канади) в 2017 році усиновили 322 дитини.

Політика в державі, як бачимо, не є гендерно чутливою. Результатом відсутності достатньої кількості жінок на рівнях у владі, де приймаються рішення, є скорочення соціальних програм в час економічної кризи, в першу чергу, виплат на народження дитини.


Жінки у Великій Вітчизняній Війні

Опубликовано: 04.05.2018 в 10:45

Категорії: Нове


                  Вклад жінок у перемогу в Великій Вітчизняній Війні:

  • Від 2,5 до 3 млн жінок були військовослужбовцями в Радянській армії на всіх військових спеціальностях: в авіації і на флоті, в піхоті й кавалерії, розвідці, зв’язку, медицині. 80 тисяч з них були радянськими офіцерами.
  • Українки-військовослужбовиці складали від 1/3 до ¼ – від 600 тисяч до 1 млн.осіб.
  • Серед добровольців на фронт до 50% звернень було від жінок.
  • Вперше в історії в роки Вітчизняної війни в Збройних Силах з’явилися жіночі бойові формування.
  • З жінок-добровольців було сформовано 3 авіаційних полки: 46-й гвардійський нічний бомбардувальний, 125-й гвардійський бомбардувальний, 586-й винищувальний полк ППО; Окрема жіноча добровольча стрілецька бригада, Окремий жіночий запасний стрілецький полк, Центральна жіноча школа снайперів, Окрема жіноча рота моряків.
  • Прославився жіночий авіаційний полк нічних бомбардувальниць, яких німці називали «Нічними відьмами».
  • Жінки в підрозділах зв’язку складали 80%, в дорожніх військах – майже 50%.
  • Дев’яносто п’ять жінок мають високе звання Героїв Радянського Союзу. 15 із них – медики.
  • Найчисельніше представництво жінок на війні – серед медиків. Серед лікарів їх було 42% – (близько 294 000 осіб), серед хірургів – 43,4 % (близько 303 800 осіб). Середніх і молодших медичних працівників на фронтах служило більше 2 мільйонів чоловік. Жінки (фельдшери, сестри, санінструктори) становили більшість – понад 80 %.
  • Завдяки дівчатам-санінструкторам стрілецьких рот, медсанбатів, артилерійських батарей 75% поранених бійців знову стали до лав Збройних Сил.
  • За обліковими даними Центрального штабу партизанського руху на 1 січня 1944 року, в партизанському русі брали участь близько 50% жінок.
  • Частка жіночого праці серед робітників і службовців в 1942 – 1944 рр. складала 55,4% по країні, 54,8% в промисловості.
  • На кінець 1942 року в найважливіших галузях оборонної промисловості жінки становили від 1/3 до 60% робітників.
  • Жінки опанували такі професії, які раніше вважалися «чоловічими» : в 1939 р. лише у металообробній промисловості працювало близько 50 тис. жінок, 40 тис.- слюсарями, 24 тис. – фрезерувальницями тощо. У 1942 – 1943 рр. жінки складали 48,5% працівників нафтової промисловості.
  • В 1944 р. жінки становили 80% всіх працездатних колгоспників.
  • В 1945 р. з 15,9 мільйонів робітників і службовців жінок було 69% (11 млн).
  • Цікаві військові особистості серед жінок: снайперка Людмила Павлюченко знищила 309 гітлерівців, льотчиця-винищувачка Катерина Зеленко здійснила єдиний в історії «жіночий» повітряний таран, Катерина Петлюк командувала танком Т-70, Ірина Шевченко командувала танковою ротою, Октябрина Борисенко командувала кулеметним взводом.
  • На примусові роботи до Німеччини вивезли від 1,7–2,4 млн. остарбайтерів з України. Найбільше серед них було жінок – 51% та неповнолітніх (близько 60% дівчат і 40% хлопців). Всього до Німеччини вивезли 13,5 млн. остарбайтерів із 26 країн.
  • В Україні Фонд «Взаєморозуміння і примирення» здійснив виплати 471 000 претендентів, у т.ч. і колишнім остарбайтерам та їх спадкоємцям, у розмірі 867 млн. євро.

 



Нове – Сторінка 18 – ЗБФ “Єдність” за майбутнє”