• Post category:Нове

Запорізький благодійний фонд «Єдність» за майбутнє» у партнерстві з Українським Жіночим Фондом та Національним Демократичним Інститутом провів міжрегіональний круглий стіл «Вплив децентралізації на гендерну рівність за результатами місцевих виборів 2020 року» за участю жінок-депутаток, голів рад та представниць і представників громадських організацій для чотирьох областей – Запорізької, Донецької, Луганської та Дніпропетровської. Зважаючи на епідеміологічну ситуацію в цих областях і країні в цілому, круглий стіл проводився онлайн.

Відкрила захід директорка Українського Жіночого Фонду зі стратегічного розвитку Наталія Карбовська. Вона відзначила важливість заходу й підкреслила, що робота з моніторингу виборів проводилася Українським Жіночим Фондом, Національним Демократичним Інститутом та партнерськими громадськими організаціями.

Як поінформувала представниця Національного Демократичного Інституту Тетяна Білявська, яка опікується програмою «Жінки-лідери», результати виборів 2020 року, незважаючи на зміну законодавства та введення гендерної квоти 40%, показали, що кількість жінок, обраних до місцевих рад об’єднаних територіальних громад, зменшилася.

  • Законодавча новела про 40-відсоткову квоту заохотила активних жінок до участі в політичному житті й спонукала партії залучати їх до своїх лав, – сказала Тетяна Білявська, – але законодавчі зміни не були послідовними. В результаті стало менше представниць жіночої статі не тільки в сільських та селищних радах, а й на посадах міських голів і голів рад.

Детальніше про поточні тенденції розповіла Мілена Горячковська, яка презентувала дослідження в рамках моніторингу. Вона повідомила про позитивний вплив 40-відсоткової гендерної квоти в Україні: зокрема, в обласних радах представництво жінок збільшилося з 15% до 28%, у міських – з 19% до 31%. Але якщо дослідити представництво жінок у всіх радах, то воно зменшилося на 12,6% – з 49,5% до 36,9%. Це відбулося переважно через зменшення кількості жінок у сільських і селищних радах (на 14,4% і 8,2%)

Голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» Тамара Огородова деталізувала становище, додавши статистику запорізького регіону за результатами дослідження Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє». Загальна кількість жінок-депутаток у порівнянні з 2015 роком в області теж дещо зменшилася (з 52% до 44%), хоча й не так стрімко, як в цілому по країні. Але є і позитивний момент. Активне жіноцтво пересунулося на вищий щабель місцевої влади. Раніше високий відсоток досягався за рахунок переважно сільських рад. Тепер інша ситуація. Так, у районних радах представництво жінок змінювалося таким чином: 2006 рік – 20%, 2010 р. – 25%, 2015 р. – 28%, 2020 р. -37%. В обласній раді поступ ще красномовніший: 2006 рік – 10%, 2010 р. – 14%, 2015 р. – 17%, 2020 р. -30%. До речі, Запорізьку облраду вперше очолює жінка. Але, на жаль, поки це є скоріше виключенням. Адже в цілому серед голів рад 84% є чоловіки.

Тамара Огородова звернула увагу на позитивну роль можливості самовисування в місцевих радах. Саме завдяки самовисуванню гендерна ситуація в громадах чисельністю до 10 000 виборців, де діяла 30-відсоткова гендерна квота, навіть краща, ніж в громадах більше 10 000 виборців, де діяла 40-відсоткова квота. Однак, як свідчить моніторинг Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє», кількість жінок як серед депутатів, так і серед голів рад – сільських, селищних та малих міст – зменшилася в порівнянні з попередніми місцевими виборами.

Які причини зумовили зменшення представництва жінок у владі як серед депутатів, так і серед голів рад – сільських, селищних та малих міст, обговорили учасниці та учасники круглого столу.

Міський голова Вільнянська Наталя Мусієнко, яка вже втретє обіймає цю посаду, повідомила, що в міській раді цього міста вдалося наблизитися до ідеальної ситуації: 50 на 50. Але під час виборів негативну роль зіграла грошова застава. Адже фінансова підтримка є далеко не у всіх жінок, особливо у тих, які не хочуть залежати від партії. А треба ж ще ефективно провести виборчу кампанію, щоб тебе обрали! На думку Наталі Мусієнко, в законодавстві треба багато чого переглянути. І, перш за все, треба зменшити  суму застави або взагалі скасувати її на виборах.

Позицію Наталі Мусієнко підтримали міський голова Молочанська Ірина Липка, голова Шульгинської територіальної громади Наталя Петренко, голова Званівської територіальної громади Донецької області Софія Максименко. Вони підкреслили, що 1000 грн. застави для мешканки села – це немала сума. І саме через це балотувалися не всі, хто бажав.

Голова Розівської територіальної громади Світлана Нестеренко розповіла, що в раді цієї громади зараз із 22 депутатів 9 є жінки. Три постійні депутатські комісії з чотирьох очолюють представниці жіночої статі. Але ситуація могла би бути кращою. І саме грошова застава на виборах стала стримуючим фактором. Адже жінки більш практичні, і всі їхні кошти йдуть на утримання сім’ї.

  • На жаль, застава стала для багатьох жінок неподоланним бар’єром, – погодилася голова Степногірської ОТГ Ірина Кондратюк. – Звертає на себе увагу й те, що в нашу раду ніхто не пройшов через  самовисування. Представлені тільки ті, кого підтримали партії. Але я вважаю, що в таких невеликих громадах, як наша, партійні списки взагалі не потрібні.

З цією думкою погодилась і депутатка Кремінської ОТГ Луганської області Наталя Вітко, яка розповіла, як одна з партій після внесення застави за кількох жінок, після їх обрання вимагала від них певних голосувань і це набуло розголосу.

Заступник голови Токмацької об’єднаної територіальної громади Олександр Чуб, який був одним із ініціатором створення міжфракційної депутатської групи «Рівні можливості» у Токмацькій міській раді попереднього скликання, зазначив, що діяльність таких груп у місцевих радах є дуже важливою і в радах, де представництво жінок зменшилося, саме створення таких груп допоможе просувати гендерні програми. І почати треба з гендерного бюджетного аналізу, створення гендерного портрету громади.

За результатами роботи круглого столу пропозиції та рекомендації будуть направлені до Робочої групи Комітету Верховної Ради України щодо напрацювання комплексних змін у виборче законодавство.