Гендерна рівність у владі у часи війни

До війни завдяки 40% гендерній квоті збільшилося представництво жінок у владі і складає:

• в обласних радах – 28%
• у міських радах – 32,9%%

Під час війни відбулася жорстка централізація влади в руках військово-цивільних адміністрацій.

Бюджети обмежені, в прифронтових регіонах не проводяться сесії. Кількість проблем значно збільшилася, але жінки-депутатки відсторонені від прийняття рішень.

Це призводить до того, що потреби вразливих і маргіналізованих груп відходять на другий чи третій план при виборів пріоритетів влади.

***********************************************************************************************************************

Участь жінок в прийнятті рішень на обласному рівні під час війни

• Серед 24 керівників обласних військово-цивільних адміністрації – 1 жінка

       (Івано-Франківська область).

• Серед голів 22 обласних рад  – 7 жінок (32%): Запорізька, Київська, Львівська, Миколаївська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська
• Серед міських голів обласних центрів – жодної жінки.

***************************************************************************************************************************

Індекс гендерного розриву

• (The Global Gender Gap Index) — глобальне дослідження та супроджуючий рейтинг країн світу за показниками рівності статей за версією Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum).
• За даними Світового економічного форуму, за індексом гендерного розриву у 2022 році  Україна займає 81 місце серед 146 країн світу, між Парагваєм і Гондурасом. В минулому році Україна займала 74 місце, між Північною Македонією та Польщею. Найгірша ситуація в Афганістані. росія як країна взагалі не потрапила до цього списку.

За гендерною рівністю в 4 ключових сферах Україна займає:

•     37 місце в охороні здоров’я (в 2021 році – 41 місце)
•     53 місце в освіті  (в 2021 році – 27 місце)
•     62 місце в економічній участі та можливостях (в 2021 році – 44 місце)
•     100 місце в політичній участі (в 2021 році – 103 місце).