• Post category:Нове

Запорізький благодійний фонд «Єдність за майбутнє» провів тренінг на тему «Співпраця з громадськістю у впровадженні ґендерної політики в громаді» для представників місцевого самоврядування області. Тренінг викликав велику зацікавленість депутатів місцевих рад, громадських активістів. У ньому взяли участь представники Великобілозерської, Воздвижівської, Олександрівської, Біленьківської, Новоуспенівської, Молочанської, Розівської, Токмацької, Тернуватської, Павлівської, Смирновської, Оріхівської, Широківської, Якимівської та багатьох інших сільських і селищних рад, об’єднаних територіальних громад Запорізької області.

Голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність за майбутнє» Тамара Огородова ознайомила учасників тренінгу з міжнародним і українським законодавством, що стосується ґендерних питань. Найважливіші положення прописані в Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», прийнятій 31.10.2000 р., Європейській хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, Конвенції про політичні права жінок, в якій беруть участь 108 країн, включаючи Україну та інших міжнародних актах. Наша країна взяла на себе певні зобов’язання і в Угоді про асоціацію «Україна – ЄС». В Україні крім загальних положень Конституції України, низки Кодексів (про працю, сімейний, цивільний), з 2005 року діє Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». 2018 року затверджено й Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року», Національний план дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».

Але без дії буква закону – лише буква. Сформовано основні напрямки державної ґендерної політики, яка передбачає утвердження ґендерної рівності в повсякденному житті, у тому числі рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків, недопущення дискримінації та насильства за ознакою статі і т.і. Але реалізація цієї політики може здійснитися лише тоді, коли це будуть спільні дії і державної влади, і місцевого самоврядування, і громадськості. Одним із інструментів такої взаємодії є Координаційні ради, які діють у громадах.

Тамара Огородова докладно розповіла учасникам тренінгу про особливості створення таких Координаційних рад, які відіграють дедалі все помітнішу роль у ході децентралізації влади. До їхнього складу включаються представники закладів, установ і організацій, як місцевих, так і державних органів влади, які працюють на території громади і сприяють проведенню в громаді ефективної державної політики з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми. Звичайно, до складу Координаційних рад слід включати представників громадськості, а також цільових груп, на які спрямована дія Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Як зазначила Тамара Огородова, міжнародні організації послідовно керуються принципом «Нічого для жінок без участі жінок».

Після визначення необхідного представництва кожної з груп, визначається кількісний склад координаційної ради, направляються листи у відповідні підрозділи й організації. Склад Координаційної ради і її керівництво затверджуються розпорядженням голови ради. Як правило, обов’язки голови Координаційної ради покладаються на заступника голови ради, який є уповноваженою особою з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Враховуючи те, що координацію з виконання Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 покладено на Міністерство соціальної політики, заступник голови і секретар Координаційної ради визначаються з фахівців відділу, або департаменту, або управління з соціальних питань. Крім того зазвичай до Координаційної ради входять представники сфер освіти, охорони здоров’я, поліції, ДСНС, військових частин, якщо такі є на території громади, депутатського корпусу, громадських організацій (за згодою) й цільових груп. Можна залучити представників прокуратури й суддівської гілки влади.

  • Координаційна рада надає можливості ефективної міжсекторальної співпраці, – підкреслила голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність за майбутнє» Тамара Огородова, – Маються на увазі представники державної влади, місцевого самоврядування, громадськості, органів безпеки. Особливо така співпраця дієва, коли йдеться про делеговані повноваження. Можна розглянути такий приклад. У громаді є багато внутрішньо переміщених осіб, але вони не підписали декларації щодо сімейного лікаря. Тоді громада не отримає достатньої кількості грошей для функціонування поліклініки. У такому випадку і місцева влада, і громадськість можуть провести роз’яснювальну роботу серед переміщених осіб, наприклад, залучивши сільських старост.

З учасниками тренінгу поділилася досвідом Любов Сидоренко, яка, працюючи заступником міського голови міста Рубіжне з Луганської області, вже двічі створювала Координаційні ради – 2014 і 2021 року. І якщо раніше в Координаційних радах не було представників громадських організацій, то тепер їх четверо. Як зазначила Любов Сидоренко, їхні погляди іноді суттєво відрізняються від погляду представників влади на ті ж самі речі. На думку Любові Сидоренко, до складу Координаційної ради не обов’язково включати саме керівників структурних підрозділів, особливо силових структур. Адже активність часто важить набагато більше, ніж статус.

Серед учасників тренінгу було проведене інтерактивне опитування – 100% учасниць і учасників вважають, що потрібно створювати Координаційні ради у громадах нашої області.